Питання і відповіді
Психосоматичний стан людського організму визначається багатьма факторами, серед яких можна особливо виділити рівень синтезу особливих нейромедіаторів або гормонів.
Регулярні заняття спортом є одним з найважливіших способів поліпшення здоров'я і підтримки його на високому рівні протягом усього життя людини. Саме експресія одних гормональних субстанцій і придушення секреції інших сприяють тому, що люди не тільки можуть переносити фізичні навантаження, але і самі бажають цього. У них практично розвивається своєрідна "спортоманія", яка виражається у формуванні сталого бажання тренуватися регулярно і з зростаючим напруженням своїх сил і можливостей.
Вчені з Університету Тарту (Фінляндія) провели дослідження, метою якого було вивчення впливу фізичних навантажень різної інтенсивності на рівень секреції певних нейромедіаторів, їх вплив на роботу окремих областей головного мозку людини і його психофізичний стан. Для отримання достовірних і якісних даних вчені використовували позитронно-емісійний томограф (ПЕТ). За допомогою цього сучасного програмно-апаратного комплексу дослідники відстежували в режимі реального часу роботу ряду гормональних рецепторів в головному мозку учасників експериментів.
В ході даного проекту група здорових добровольців проводила годинні аеробні тренування з помірною інтенсивністю і менш тривалі високоінтенсивні заняття, після яких наступав період відпочинку. Рівень гормонів в головному мозку учасників вчені фіксували за допомогою ПЕТ після кожного з тренувань і під час відпочинку.
Після серії експериментів дослідники отримали дані про те, що аеробні тренування викликали посилення секреції деяких опіоїдних пептидів, які викликали в учасників почуття легкої ейфорії і задоволення, що служило мотиваційним стимулом для повторення занять. Коли спортсмени мали навантаження дуже високої інтенсивності, то разом з вищевказаними нейромедіаторами у них запускалася посилена секреція ендорфінів, які часто називають "гормонами щастя". Вони стимулювали роботу особливих "відділів задоволення і винагороди" в головному мозку учасників, що допомагало легше переносити екстремальне фізичне напруження і різні негативні ефекти (больові відчуття, гострий брак кисню), що викликаються високоінтенсивними тренуваннями. Присутність ендофінов та інших опіоїдних пептидів в організмах спортсменів дозволяло їм не тільки нормально проходити всі тренувальні випробування, але і швидше відновлюватися після них.
Автори даного наукового проекту прийшли до висновку, що помірні аеробні тренування викликають у людини секрецію певних гормональних сполук, які допомагають переносити фізичне навантаження і призводять до формування стійкої мотивації до регулярних занять спорту. Інтервальні тренування високої інтенсивності стимулюють в організмі спортсмена не тільки синтез опіоїдних гормонів, а ще й сильний викид ендорфінів, які також посилюють мотиваційний ефект і послаблюють негативні наслідки надмірного фізичного навантаження.
Вчені попереджають, що до подібних "важких тренувань" потрібно приступати тільки фізично добре підготовленим людям. Стаття про цю дослідницьку роботу фінських вчених з'явилася на сторінках відомого наукового журналу "Neuropsychopharmacology".
