Розрив м'яза: лікування та відновлення

Порваний м'яз може предзнаменувати закінчення спортивної кар'єри. Багато людей після такої травми і зовсім не можуть повернутися до повноцінного активного способу життя. Вся проблема полягає в неправильному лікуванні та реабілітації.

Фраза «саме заживе» тут не працює. Щоб повністю відновитися після розірваного м'яза необхідно:

• зробити операцію;
• пройти реабілітацію;
• повертатися в спорт поступово.

Давайте докладніше розглянемо кожен з етапів лікування розриву зв'язок.

Хірургічне втручання

Коли м'яз рветься, то зв'язка повністю відривається від кістки, викликаючи сильний біль і спазм. Щоб повернути м'яз до первісного стану, необхідна операція по зшиванню тканин. Виконати такого роду процедуру здатний не кожен хірург.

Суть операції в наступному:

• Хірург видаляє пошкоджені ділянки тканини, які заважають м'язу прирости.
• Лікар встановлює «якір» в місце кріплення м'яких тканин.
• М'яз натягується, чіпляється за якір і фіксується в одному місці.

Є два варіанти процедури:

1. Лапароскопія.Здійснюється із застосуванням сучасних технологій. У травмованій ділянці робиться кілька невеликих проколів для введення інструментів. В одне місце вводиться ендоскоп, а в інше спеціальні прилади для зшивання. Такий підхід до проведення операції дозволяє уникнути рубців і шрамів на тілі.

2. Класична. Стандартна операція, що проводиться через розріз шкіри. У такому випадку лікар безпосередньо взаємодіє з тканинами і може усунути навіть найскладніші ушкодження. У сучасній медицині не рекомендується використовувати класичний метод, а тому досвідчені лікарі вдаються до нього лише тоді, коли немає часу на підготовку до лапароскопії.

Помилково багато спортсменів вважають, що в хірургічному втручанні немає сенсу. Так, м'яз в змозі самостійно гоїтися і відновлюватися без допомоги лікарів. Однак у такій ситуації варто враховувати кілька «але»:

• М'язова тканина може неправильно зростися з кісткою, через що функціональність м'яза буде порушена, і подальше його використання в спорті досить сумнівно.
• Без додаткової допомоги лікарів можуть виникнути ускладнення, які тільки погіршать і без того плачевну ситуацію.
• Навіть при ідеальному збігу обставин, якщо лікування проходить без хірургічного втручання, реабілітаційний період буде довшим на кілька місяців.

Важливо! Варто відзначити, що все сказане вище відноситься тільки до повного розриву м'язів. Якщо розрив частковий, то можна обійтися без хірургічного втручання, але перш варто проконсультуватися з лікарем.

Після завершення операції починається період реабілітації, який триває 2-12 місяців в залежності від ступеня пошкодження.

Реабілітація після розриву м'язів

Після операції перед спортсменом стають такі завдання:

• Зберегти функціональні можливості м'язового апарату.
• Уникнути атрофування пошкодженої тканини.
• Підготувати себе емоційно і психологічно до тривалого періоду відновлення.
• Створити умови для регулярних тренувань.

Головне - це настрій, який допоможе відірватися від дивану і почати займатися, щоб привести себе в форму. Всього є три періоди реабілітації:

1. Іммобілізаційний

Після розриву м'язової тканини, як і в випадку з переломом, накладається гіпс. Іммобілізація пошкодженої зони дозволяє виключити шанс повторної травми і зняти набряклість. Найчастіше в такому стані необхідно перебувати перші 2-3 тижні.

Через 14 днів можна замінити гіпс на еластичну ортопедичну пов'язку. Це повинно відбуватися тільки під наглядом лікаря. Відновлення - процес індивідуальний і у кожного протікає по-своєму. Якщо завчасно замінити гіпс, то можна знову опинитися на лікарняному ліжку.

Приблизно через 4-5 тижнів з початку реабілітації можна повністю позбутися від фіксуючої пов'язки.

У цей період виконуються мінімальні рухи. При цьому загальнозміцнююча лікувальна фізкультура необхідна для нормальної циркуляції крові в організмі.

На м'яз повинні надаватися мінімальні навантаження. Найчастіше, перші сім днів - похитування кінцівкою, згинання та розгинання, а також ізометричні напруження м'язів.

Важливо! Комплекс вправ підбирається індивідуально, залежно від локалізації травми.

Після закінчення першого тижня до вправ можна додавати присідання, розгинання рук з легкими предметами і т. д. Все це виконується до того моменту, поки не буде знято гіпс і м'яз не зростеться.

2. Постіммобілізаційний

З моменту зняття фіксуючої пов'язки починається цей період. Після гіпсу і травми м'язи ослабли і вимагають відновлення. Для цього необхідно:

• Приступити до фізіотерапії. Масаж або електростимуляція м'язів приведуть їх в тонус, поліпшать кровопостачання і допоможуть швидше відновитися.
• Збільшити навантаження. До вже використовуваних загальнозміцнюючих вправ можна додати тренажери і невеликі обважнювачі. При цьому варто пам'ятати, що метою даного етапу є відновлення, а не накачування м'язів. Всі рухи повинні бути легкими і безболісними, інакше ефект буде протилежним.

Перша частина цього періоду може тривати 4-10 тижнів в залежності від стану хворого. До кінця періоду вправи ускладнюються, повністю забираються звичайні махи, додаються обважнення і силові тренажери. В середньому, весь період може проходити 1-3 місяці.

3. Повної функціональної реабілітації

Останній етап може тривати 6 місяців. До початку повної функціональної реабілітації м'язи встигають зростися і частково відновитися. Найчастіше в цей момент можна вже спокійно приступати до спеціалізованих тренувань.

При цьому всі навантаження повинні бути мінімальні. Не потрібно стрибати з місця в кар'єр, відчувши трохи сил. Відновлення повинно проходити поступово.

Подальші тренування залежать від спортсмена. Можна зайнятися силовими вправами, кардіо або спецпідготовкою. Головне - без фанатизму, і тоді, незабаром, можна повернутися до повноцінних фізичних навантажень.

Роль харчування в процесі відновлення

Операція, масаж, тренування - це все необхідно, але, чомусь, в 99% випадків люди забувають про харчування. Для прискореного відновлення необхідно їсти продукти, що містять:

• Вітаміни: A, C, K, D, E та групи B. Вони впливають на ряд процесів, які покращують кровообіг, відновлення тканин, покращують фізичний стан, знімають втому, що вкрай необхідно в період реабілітації.
• Мінерали: мідь, селен, кальцій, цинк, натрій, калій, марганець й залізо. Це тільки частина мікроелементів, які впливають на загоєння тканин. По-хорошому, необхідно вживати їх всі в невеликих кількостях.
• Білки. Будівельний матеріал для наших м'язів. Вони знаходиться в яйцях, м'ясі, рибі та інших продуктах. Вживання білку може в кілька разів прискорити відновлення після травми.

Важливо! В процесі реабілітації рекомендуємо звернути увагу на колаген. Це один з білків, який є основою нашої сполучної тканини. Він є в багатьох продуктах, але фахівці рекомендують приймати його в чистому вигляді за допомогою біологічних добавок.

Окрему роль в процесі загоєння тканин відіграє вода. Зневоднені м'язи втрачають свою еластичність і значно повільніше відновлюються. Щоб цього не сталося, варто пити по 1-2 склянки води кожні 2 години.

Навіть після такої важкої травми, як розрив м'язової тканини, повернутися в спорт можна. Головне - не форсуйте події, робіть все поетапно і не забувайте правильно харчуватися, адже від цього на 30% залежить швидкість одужання.